Один дзвінок, і все, розруха,
І безлад знов у голові,
І душить спогадів задуха,
І ночі п'янства чергові.
Минув не рік, як ми в розлуці.
Уже здавалося б чужі,
Та досі я в страшній розпуці,
Тебе побачу - на межі...
Чекав мабуть, на те, що згину?
Деві в мені щось віднайшла,
А ти тримайся за дружину,
Вона мене все ж обійшла.
Благаю більше не дзвонити,
Обрав з ким гаяти життя,
Сльозами шлях не смій стелити,
В мені не знайдеш співчуття!
22.11.2011
©Любочка Паламарчук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2011
автор: Любочка Паламарчук