Мені потрібен адресат...
Хтось рідний, хтось з дірою в серці. --
Аби мене, мій кожен шмат ретельно тер на грубій терці.
Аби з сарказмом, без жалю, мені у вічі штрикав правду.
Хтось з тих, кого я так люблю..., хто цілував брехню у варги.
Мені потрібен адресат. ..
Хтось як і я, святий і грішний,
Щоб не лизав нікому зад, наївний мант і цим потішний.
Такий, щоб бачив наскрізь все: мене і всі мої неврози...
Аби так само їв себе і лив в душі свинцеві сльози.
Мені потрібен адресат...
щоб споживав мене шматками.
І з "касти інших" , "принц без вад",
що культивує власні драми.
І ти правий: тіснюсь в собі...
Паперу мало... Слів бракує...
Ми, зрештою, усі слабі...
Лиш графоманство не лікує.
Якби зробити крок назад...
Якби усе за мить змінити...
Та Бог залишив тільки шанс себе нарешті ЗУПИНИТИ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295265
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.11.2011
автор: Інга Хухра