Мені сумно без рим,
І хто винен у цьому?
Знов городини дим
Пахне подихом дому.
Знов насняться поля
У рясній вишиванці,
Й знову десь закружля
Моя юність у танці.
Мені сумно без рим,
А що вдієш? Буває.
Десь серпанком рясним
Вітер їх розстеляє.
Десь їх сонце збира
Золотими руками,
Що лягли з під пера
Молодими рядками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295157
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2011
автор: В. Гроз