Ти лиш поклич,і я прийду
Разом не буде прохолодно
Якщо дозволиш, то пірну
В очей нескорену безодню
Ти лиш поклич, не забарюсь
Крізь ночі темне покривало
Я прилечу, і захмелюсь
В обійм нестримнім карнавалі
Ти лиш поклич, я відгукнусь
Прорву можливі рубікони
Якщо почуєш – залишусь
В ефірі ніжним передзвоном
Ти лиш поклич, я обернусь
В кришталь окутану примару
Відкрий вікно, я прокрадусь
І ковдрою для тебе стану
Ти лиш поклич, і потону
Серед прихованих коралів
В твоїй душі… я залишу
Коханням вилиті кристали
Ти лиш поклич, і я прийду
Разом не буде прохолодно
Якщо дозволиш, то помру
В очей нескореній безодні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295122
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2011
автор: Schicksal