Вінілове горнятко кави
Стоїть на підвіконні
Метелики нічні літають
Як мухи напівсонні
А вичавлений Місяць звів
На Землю свої руки:
До тіла мого ти налий
Нові, могучі соки.
Поплив у небо стиглих слів
Леткий стрімкий потік
І Місяцеву втрату крові
Сливовим соком зупинив.
Вінілове горнятко кави
Стоїть уже порожнє,
Метелики безпомічні
Все б’ються в скло віконне.
Чого шукають там вони?
Розради? Може, зради?
Чому здається, що за склом
Завжди їм будуть раді?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294949
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2011
автор: Гапочка