Іди від мене пекло у стоклят,
Іди, не смій ніколи повертатись,
І не прикинься вовком між ягнят,
Бо потім будеш вічно шкодувати!
Іди від мене пекло у яри,
Шукай же прихистку в сухій пустелі,
Дери себе, на шмаття подери
Посеред сірості терпких пастелей!
Шукай себе в обочинах життя,
Не смій же людям в очі появлятись,
Тобі нема на світі майбуття,
Нема чого же людство убивати!
Іди же пекло тихо у стоклят,
Іди, не смій ніколи повертатись,
І не прикинься вовком між ягнят,
Бо потім будеш вічно шкодувати!
21.11.2011 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294937
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 21.11.2011
автор: hronik