Заздрість

Іноді  мене  їсть  заздрість,
і  тоді  я  щось  гостре  кажу,
не  подумавши.
І  всередині  хмиз  потріскує,
палає  вогнище,
що  я  роздмухую.
Я  думаю  про  те,  чому  так  відбувається,
адже  в  мене  все  є,
чого  хочу  я.
Але  все-одно  іноді  вона  гризе  мене,
і  тоді  я  стаю
пожежником.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294732
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.11.2011
автор: Фурманчук Тетяна