Не обіцяй
жагуче і нестримно,
не обіймай,
як вчора уві сні -
бо вип'ю я
без жалю, безупинно
до дна
твої джерела чарівні.
Ввійду в твій храм,
як воїн Афродіти
і заберу в полон
палкі вуста.
Я здатен нас
обох запропастити,
та нас твоя
врятує чистота...
Я можу бути ніжним.
Чи брутальним.
Ти спопелиш,
чи ляжеш біля ніг -
очистить все
твоя душа криштальна
цнотливо-пломеніюча,
мов сніг.
Я ним умиюсь,
як морозним ранком,
і, наче сіль -
у тобі розчинюсь,
щоб знов твоїм
напитися світанком,
яким, мабуть,
ніколи не нап'юсь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294677
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.11.2011
автор: She said: gray...