Вітер, налетів якийсь шалений,
І кинув в очі листя жменю,
Як , тому бідняку милостиню,
Немов справив мені гостину.
Зірвав з осені останні шати,
Обірвавши минуле життя,
Кинув до ніг старе її шмаття,
Не чекаючи на каяття.
Полетів голою долиною,
Залишив мене в двох з тобою,
Зі своєю цьою даниною,
Чи злою , а чи золотою.
Чекати зими тої срібної,
Де сніжинки скачуть на віях,
Де хурделиці ночами виють,
А ми тіла любов'ю грієм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294563
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.11.2011
автор: Макієвська Наталія Є.