Щось найважливіше у житті

Чи    є    щось    важливіше    у    житті,    ніж    ти?
Та    ні,    крім  тебе,  думаю  -    немає…
Але    зруйновані    уже    усі    мости,
Нема    шляхів.    Та    я    тебе    кохаю.

Нема    шляхів    примирення,    й    назад
нічого    вже    тепер    не    повернути.
І    кожен    з    нас    роль    грає    на    свій    лад,
Бо    розійшлись,    та    не    дано    забути…

Кохання    недоступне,    як    і    ти,
Знов    десь    подівся    спокій,    тихі    ночі.
Будем  з  "чужими"  по  житті  пливти,
Та    ще    не    раз    присняться    твої  очі.

Куди    подіти    тугу    і    печаль?
Я    розумію,    нам    разом    не    бути…
Я    втратила    тебе.    Мені    так    жаль,
Бо    я    не    зможу    вже    тебе    забути…

…    Вже    стільки    часу    пролетіло.    Мить…
Одна    лиш    мить…    І    суму    вже    не    стане?
Згадаю    знов…    Душа    іще    болить…
Ще    не    загоїлись  на  серці    рани.

Так    рік    за    роком.    Я    стараюсь    жить…
Та    що    ж    роблю?    Себе    ж    не    обманути!
Ось    так    гадаю    ще    остання    мить…
Але    тебе,  на  жаль,  не  повернути.  

Давно    казки    не    пишуться.    Тепер
Вже    рідко    стрінеш    правду    на    дорозі,
А    я    пишу,    талант    мій    не    помер,
Хоча    забути    я    тебе    не    в    змозі…

Й    немає    сил,    щоб    стерти    що    було.
Й    нічого    не    лишилося    святого,
Кохання    в    кут    глухий    знов    забрело,
Тепер    одна.    Й    немає    вже    нікого.

Старалась    як    могла    я    зберегти,
Тебе,    кохання,    спогади,    зізнання…
Хотілося    від    всього    вберегти.
І    поруч    бути    з    вечора    до    рання…

Та    в    кожного    із    нас    тепер    вже    інший    путь,
Я    відпускаю.    Можеш    йти    на    волю.
Ти    пам’ятай    про    мене…    Ні!    Краще    забудь!
Бо    я    за    тебе    проклинаю    долю.

Чи    є    щось    важливіше    у    житті,    ніж    ти?
Я    точно    знаю,    що    нема,  й    не    буде.
Але  потрібно  далі  крокувати,  йти.
Лиш    пам’ятай,    що    серце    не    забуде!

Ось    так    буває.    Сумно.    У    житті
Трапляються    і    радість,    і    невдачі.
Він    –    це    найкращий    спогад.    Але    в    тім
Тепер    це    все    нічого    вже    не    значить…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294344
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2011
автор: Твоя_Айя