ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ
МОЇЙ БАБУСІ, ЇЇ СИНУ
І МОЇЙ МАМІ...
* * *
Чорна хустина
на плечі спадає,
матінка сива
сина гукає –
«Сину, мій сину,
озвися-озвися!
Любий синочку,
встань, подивися…»
Крик наче ніж
Серце їй крає
Хто винен у тім?-
Я вас запитаю ?
Ні, не забути
Страшної війни,
Тих, що вернутись
Уже не змогли,
Тих, що лежать
Десь там на чужині –
Їх пом»янути
Хочу я нині…
Ті, хто вернулись,
Додому прийшли,
Рани криваві
Не зажили…
ВСІ ВОНИ ЖЕРТВИ
ВІЙНИ СВІТОВОЇ-
РАНИ КРИВАВІ
ХТО ЇМ ЗАГОЇТЬ?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294281
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.11.2011
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО