Людино, ззовні ти така чудова й мила
а в душі цей осередок болю
так гнітить тебе і забирає сили
розуму, що йде від серця твого.
Ти кричиш , ти прагнеш жити в світі
де немає болю, заздрості і зради.
Цей світ так прагне досконалості
а ти - це капля в океані
Але повіє вітер й ця краплина вирушить до бою
й запанує шторм,як протидія
хмарам дощовим і непогоді.
І крапля стане хвилею а хвиля океаном
могутнім, чистим та дзеркальним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294201
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2011
автор: Наталія Білик