І вкотре погляд
Крізь сітку пеленок печалі.
Тьмяна, химерна,
Сидить зваблива у думки залі.
Пологі гори –
То скупчення готичних рифів,
Вокал, гітара,
Мов скальп на поясі у скіфів,
Жіночий голос,
Чи Мавки плач, Русалки туга.
Мов бачить погляд
І творить струм душі напруга.
О, скільки вольт
Пройшло крізь дроти, сизий спогад?
Ньютонів яблук
Відображають міцність Бога.
Та не злічити
Крізь пелену думок реальних.
А може міфи
Живуть у думці пекторальній?...
18.11. 14.02. ресторан «Таня».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294140
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2011
автор: Ярослав Дорожний