Душа кричить, а серце б’ється.
До леза тягнеться рука...
Вона ніколи не здається,
Бо народилася така.
Не піддавалась темній силі,
Хоч поряд світлої нема.
Вона нікого не просила,
Завжди робила все сама.
Таку не здатна підкорити
Ні зла, ні добра сторона.
А от самотність може вбити!
І це доводить нам вона.
Душа кричить, а серце б’ється.
До леза тягнеться рука...
Вона ніколи не здається,
Але тепер, на жаль, слабка,
Бо не знайша того, хто зможе
Відповісти на почуття.
Пробач її, благаю, Боже!
Вона страждала все життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294116
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2011
автор: Sleepwalker