склянка води на столику в кімнаті
і божевільні очі сповнені слізьми,
і біль, який ніяк не подолати,
за крок до мороку, до вічної пітьми.
криваві сни, безпомічна навіки,
в закриті двері стукаю наскрізь
і біль, що стулює повіки
душа без радості здіймається у вись.
холодні руки, очі - купа скла
я про любов тебе і не просила
і серце вкрадене все зна
воно спинилось, я тебе простила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294069
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2011
автор: never