Близько біля сонця майорить наш стяг
Де вода колодця , памятаєм прах
Прадідівську долю , бо ж для нас вони
Витесали волю на вічні віки
Колисали нас малих кетяги калини
Й верби стелились до ніг , щоби ми любили
Край свій веселковий , тризуб кличем б’ється
Неба стяг бузковий вкарбувався в серця
Борони що десь доле нашу батьківщину
Колоситься знов поле впаду на коліна
Відрічусь від всього злого , промовлю молитву
Задля миру світу сього і за Україну
Во віки майорітиме синьо
Небес полотно блакить
Тобі Україно щиро
До смерті ми будемо жить
За кручі карпати , степи і моря
Окроплені кровю святою
Над полем пшениці луна пісня ця
Бо ми Україно з тобою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293817
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.11.2011
автор: Андре Ільєн*