Скасуйте душу! Ви ж бо люди
Володарі і правосуди!
У мови язика відтяти
Й прикрасити ганебні шати –
То ваша слава, ваша мода.
А що ж лишилося народу?
З чужого дому долі ждати,
Не чути, як зітхає мати…
А там, де шлях веде до Бога –
Кислотний дощ, пуста дорога…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293790
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2011
автор: Катерина Коврик