Зав’яли квіти на могилах
Та поіржавіли хрести...
Як не загинуло – загине
Усе!!! Крім болю й самоти,
Де навіть сліз уже немає,
Аби залити той вогонь.
Що в серці бідному палає.
В кулак стискається долонь,
Але по суті ти безсилий,
Бо не повернеш час назад.
Отак спливає наш щасливий
На двох “солодкий листопад”.
Чому не можна просто жити,
Любити, вірити й могти
Своє кохання захистити
Від найстрашнішої біди?
За що нас біль жорстоко крає?
Чому так гірко на душі?
Чому найкраще помирає,
А я лишаюсь на землі?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293648
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2011
автор: Sleepwalker