Слово до братів

Обмеження  культурних  та  
національних  прав  українців
у  Російській  Федерації:  
1.Ліквідація  Федеральної
національно-культурної
автономії  українців  у  Росії.
2.У  Москві  закрили  єдиний  центр
української  духовної  культури  -
бібліотеку  української  літератури,
єдиної  на  всій  території  РФ.

Слово  вбивали,  мучили,  різали,
Уста  йому  затуляли,  заставляли  мовчати,
Нищили,  палили,  брудом  обливали,
Брехнею  оскверняли...

Та  воно  жило,  всупереч  гонінням,
Душителям,  фарисеям,  брехунам.
Нове  русло  до  людей  пробивало,
Мов  білий  голуб,  правдою  до  небес  злітало.

Ви  кажете,  що  ви  для  нас  брати.
Що  ми  одної  з  вами  крові  й  віри,
Та  мучите  вкраїнське  слово,
І  ллєте  нашу  кров  без  міри.

Ви  кажете,  що  ви  для  нас  брати,
Що  ми  одної  з  вами  крові  й  віри,
Та  в  своїй  "хаті"  чому  ще  жодної
Української  школи  не  відкрили?  

На  Україні  чуєтесь  як  вдома,
Де  не  подивишся,  куди  не  глянеш  -  
Газети  і  журнали,  сцени,  книги...
Російщина  і  мат  заполонили.

І  низькопробний  плебс
Регоче  із  екранів,
Висміює  святе  
І  возвеличує  паханів-хамів.

Своїх  українських  шкіл,  книг  і  преси
Як  кіт  наплакав  на  Сході  України,
У  Центрі,  Півдні  і  Криму.
Міністри  кабали  й  неуцтва
Нову  підсовують  свиню.

І  видають  укази,  постанови:  
Історії  не  треба  вчити  свої,
Не  треба  українцям  рідної  мови,
А  посилають  нас  до  мачухи  чужої.

Ми  пам'ятаємо:  хто  зруйнував
Батурин  -  козацьку  столицю,
П'ять  тисяч  українців  убив,  замучив,
Грудних  дітей  убивав  за  марницю.

Ми  пам'ятаємо:  банда  Муравйова
Вбивала  киян  за  одну  лиш  провину,
Що  у  них  рідна  українська  мова,
Сорочка-вишиванка  і  свитина.

Ми  пам'ятаємо  голодомор  33-го,
Розстріли  і  вбивства  українців:  
Селян,  учителів,  письменників...
Українських  героїв-провідників.

Ми  знаємо:  хто  святині  руйнував:
Свято-Михайлівський  собор...
Сотні,  мільйони  українських  храмів,
Хто  наші  бібліотеки  палив.

Ми  знаємо:  хто  українців  катував,
Засилав  їх  у  холодні  сибіри,
Голодом  морив,  скаженів,  убивав.
Все  це  ви  -  наші  північні  "брати".

То  хто  ж  ви  північні  "брати",
Хто  ви  для  нас:  дружні  брати  чи  вороги?
Годі!  Досить  нам  вже  тієї  дружби,
Дайте  нам  спокій  брати-вороги.

Живіть  у  своїй  хаті,  на  своїй  землі,
Порядкуйте  у  своїй  Московщині,
А  ми  будем  жити  у  нашій  власній
Соборній,  вільній  державі  Україні!
                                               Січень  2011р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293498
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.11.2011
автор: Зеновій Винничук