Ти прости ,я тобі не радник...
Самотність?
Здається, лікується...
Можеш з другом про світ теревеніти,
Глядиш,на годину забудеться..
Можеш в місто піти ,щоб провітритись
Стать на деякий час безумною...
Можеш в церкву піти,щоб молитися,
Щоб покаятися й примиритися...
Радий я,що в нелегких сумнівах
Ти наважилася мені дозвонитися
І чому все існує на натяках,
Що,як сніг на голову, сипляться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293475
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2011
автор: olegiys