вона дивилась йому в очі
з них текла гірка сльоза
"згадай тоті прекрасні ночі
коли вінчала нас весна.
Вона просила і молила
не покидай мене любов
чому так доля поступила?
чому одна я буду знов?
Але це "знов" не повториться
тебе залишу назавжди
я буду як ось та криниця
мала криниця без води
тебе ніколи не побачу
і сірих очей прекрасний блиск
тепер ніколи не торкнуся
до ніжних рученьків твоїх
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2011
автор: vintonjak marinka