Естафета життя

Чи  ти  поряд,  чи  ні,  –  
Все  на  серці  тривожно.    
Підпирають  вже  дні  –  
Становлюся  набожним.
Задубілі  думки,
Трохи  злякані  очі,  –  
Пролетіли  роки,
Вже  внучата  сокочуть.
В  естафеті  життя
Загубилися  друзі,  –    
І  когось  вже  нема,  
І  зима  на  порозі.        
Все  частіше  до  нас            
Стали  зими  приходить.                
Ось  і  вечір  настав,  
Серце  зустрічі  просить.
Світло  рве  темноту,  –
Засмутилися  очі.
Нащо  там  ми  Йому?
І  в  якому  все  ж  році?      
Та  тривожить  одне
В  цій  сердечній  напрузі  –  
А  чи  нас  він  позве,
Чи  когось  з  наших  друзів?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293385
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.11.2011
автор: Г. Король