***
Я в Бога вірую, бо я живу…
І синтезую в серці мрію,
Стару, безсилу і криву.
Здійнятись босими ногами
На гору з черепів, кісток.
Перекричати гнів псалмами,
Утерти сльози у небог.
Подарувати світу міф,
В якому правда ще не вмерла,
В якому відрізняти вмів –
Де злидні хижі, а де перла!
Отак й живу в «своїм раю»…
Тягну криву… Та Бог із нею!
Як дасть Господь, то й проживу.
15.11.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293382
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 15.11.2011
автор: Олександр Подвишенний