Я, як пісня, на крилах у вітру
Прилечу і до ніг твоїх ляжу.
Твою душу зігрію й надію
В твоє серце вселю і розважу.
Я розвію твій біль і додому
Принесу тобі квіти багряні.
Ми забудем про горе і втому
І наповнимо серце коханням...
* * *
Кличе в гори мене синьодаль,
Вабить небо прозоро-чисте,
Там повітря бринить як кришталь,
Очі сліпить зоря промениста.
Легкокриле весни щебетання.
Промінь сонця лоскоче обличчя,
Шле на землю своє привітання.
Ніжним співом небо курличе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293262
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2011
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО