Травневі дні мінливістю вражають:
То холодно, то сонячно, дощить.
Та дні дедалі довшають, всі знають,
Природа по-новому вже звучить.
На яблунях розкішний цвіт під вітром
Зривається й несеться навмання
В маленьку подорож, де потім так привітно
Вкривається пелюстками земля.
Мов снігом, що під сонячним промінням,
Не топиться, а для краси лежить.
І в землю він повернеться з терпінням,
Та не для того ця травнева мить.
Вона для бджіл, які сюди літають;
Джмеля, що басом пронесеться враз;
Птахів, що мов оркестр тут співають.
Ця мить, напевно, була там не раз.
Вона для співу солов'я у лісі,
Який по терціям співатиме етюд.
Для лиса, що тихенько на узліссі,
На солов'я чекатиме ось тут.
Вона для творчості поета того,
Що в ліриці втопив своє життя.
То бачачи себе там молодого,
То бачачи своє там майбуття... .
І в мить оцю поет захоче спати,
Природі скаже він:"Ця мить твоя!"
І щастя для поета засинати
Під щебет молодого солов'я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293169
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.11.2011
автор: Oleg Kolibaba