Жити, так я вже не можу

Жити,  так  я  вже  не  можу,
Бо  Україною  -  дорожу.
Серце  за  Батьківщину  покладу  я,
бо  це  рідна  моя  земля.

Багато  століть  вона  існувала
І  людям  життя  неоцінне  давала
Це,  вільна  країна,  гординя  моя
Шевченка  рідненька  земля.

Гордитись  нею  я  буду    завжди
І  завжди    боронитиму  від  злої  біди
Але  не  всилі  я  боронити  один.
Словом  прикличу  я  вас  голосним.

Завжди  є  хоробрі  оті  Українці
Що  боряться  за  ню,  не  на  одинці
А  за  відданість  державі  своїй
 Відкриють  козаки  сувій

Де  накаже  йти  в  бій  вам  Хмельницький.
Під  музику  яку  писав  Вербицький
Якщо  ви  любите  країну  свою
То  скажете  -    за  неї  життя  віддаю

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293154
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.11.2011
автор: Устиянський Богдан