Життя наше – не солодке,
Життя наше – це не гра.
Таке і довге, і коротке,
Буяє ним земна краса.
Цей світ придуманий давно.
Живемо всі на виживання.
Сильніший кривдить все одно,
Але не вічне це страждання…
Інколи ми дуже скриті,
Будуємо собі стіну.
І ніби двері вже закриті,
І відчуваємо вину…
Різні кривди та образи
Нам не треба помічати,
В світі світлого є більше,
Серце варто відкривати!
І хоч той опік в серці знов…
Хай щиро добре буде їм!
Любити всіх, усім – любов…
Лиш довіру – то не всім.
P.S.: зараз дивуюся, що ці рядки я написала ще в наївному віці - 16 років...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293149
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2011
автор: Olya Savchuk