Я потонув в твоїх очах шалених і бездонних,
Я так хотів , та втриматись за край не зміг,
Для тебе я як і тоді чужий , сторонній,
Для мене ти як всесвіт ще не знаних зір...
Ти слухаєш людей з відкритим ротом,
Коли дивлюсь на тебе почуваюсь немовлям,
Як той трьох-річний хлопчик із за повороту,
Виглядую, як діти виглядають своїх мам.
Шкода, що ми з тобою вдвох не будем,
Шкода, що не відчуємо кохання. та повір....
Як і тоді, для тебе буду я стороннім,
Для мене ти як всесвіт незбагненних зір...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293053
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2011
автор: Віктор Непомнящий