Гомінливе подвір`я шкільне
Не підвладне старінню і зносу.
Так і жду, що хтось ззаду мене
Неодмінно потягне за косу.
Розгубилась в тісному гурті -
Так боюсь! що когось не впізнаю
І що знов, як в шкільному житті,
Чийсь закоханий погляд піймаю.
Мабуть, всупереч звичним речам,
Я вдалась до зворотного ліку, -
Знов себе почуваю дівчам
Серед подруг пікантного віку.
Ось вони - мої друзі шкільні!
Вже під пильний потрапила огляд.
Ті ж обличчя і наче вві сні -
Той же світлий закоханий погляд.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293025
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2011
автор: Галина_Литовченко