Диво постать

Загублена  між  скелями,
Розтерзана  вітрами,
Уквітчана  черемхою
Й  зеленим  споришем.
Ступала  диво  постать
З  очима  цвіту  ладана.
До  озера  гірського,
А  може  й  водоспаду...
Щось  спраглими  вустами
Шептала  небесам.
Спіткалася  і  падала,
Гадюкою  звивалася,
І  часто  посміхалася
Не  Вам  і  не  мені...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292968
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.11.2011
автор: АняД