В очах моїх –
хмари,
В душі моїй –
вітер.
Я йду по зірках,
Як по гострих
жаринах...
Хапає мене
За опущені
плечі
Настояний
на спогадах
вечір.
І марно думати
Про втечу.
Від себе
Мені
Не втекти,
Навколо тіні,
мов чорні коти,
І сіріють хрести
На покинутій церкві, –
Легше жити,
Чи легше
вмерти?..
Чи є в нас
польоту
нагальна потреба?
Та ми піднімаємо
погляд у небо
Мабуть, тому,
щоб стати
Вищими...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292900
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.11.2011
автор: Володимир Шинкарук