Не маю права я тебе любити,
Бо видав хтось неписаний закон.
І почуття у дзеркалах розбитих
Не перетнуть бетонний рубікон.
Я склала зброю у глибоку яму...
Засипала недопалками мрій.
Хто ж змиє із душі криваву пляму,
Що память береже про марний бій?
Не маю права я просити слова,
Бо вже буремний завершився суд.
І переклав на висміяну мову
Слова кохання здичавілий люд...
Не маю прав про тебе памятати,
І кликати хоч зрідка в сни свої.
Любов мою вже повели на страту.
В саду співають мертві солов`ї...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292818
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2011
автор: Лілія Ніколаєнко