Передмить

Чи  я  буваю  в  лісі  восени?
Так  я  ж  Тобі  щодня  оповідаю
Про  Голосіївські  осінні  сни,
Про  віддзеркалля  в  ставі  небокраю.

Поверхня  копанки  притрушена  листом.
І  відпочинок  лісу  незворотній.
Біля  джерел  тонесеньким  льодком  
Беруться  вже  калюжки  відсьогодні.

Тьмяніють  під  ногами  килими.
Але  в  верхів'ях  віт  он  як  прозоро!
І  вже  надлегкі  подихи  зими
Ловлю  я  піднімаючись  на  гору.

Тумани,  мряки,  хаоси,  дощі  -
Звичайні  листопадові  видіння...
Тремтить,  тріпоче  і  вогнем  пашить
Листок  останній  в  передмить  падіння!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292651
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2011
автор: Ольга Медуниця