Тремтяче листя опадає в бистрі води,
Холодна мряка розмиває сірі тіні.
Хтось називає все це примхами природи,
А в мене вальсом називається осіннім.
Туманна сирість обгортає неба зводи,
Проносить вітер над землею звук печальний.
Хтось називає все це примхами природи,
А в мене вальсом називається прощальним.
З понурих хмар нестримний дощ сади холодить,
І вітер сумно ронить подих ностальгії.
Хтось називає все це примхами природи,
А в мене вальсом називається надії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292625
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2011
автор: В. Гроз