Світлішим скверик став, де ми стрічались,
Плакуча іва пишно підросла,
Полагоджена лавка, де ховались,
Сиділи вечорами ти і я.
Там твої очі не змогли сховати
Вечірні сутінки і темнота,
З жагою прагнув в них я задивлятись
І висловити теплі почуття.
З зірками та при місячному сяйві
Любов зростала на очах у нас,
Хоча для інших залишалось в тайні,
Хто вдохновляв тебе, мене щораз.
Цвітуть бузок, акація у сквері,
А влітку в нім духмяний липи цвіт,
В чарівних запахах відкрились двері
Тут для кохання на багато літ.
12.11.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2011
автор: С.Плекан