А ми втікаємо. Від кого? І навіщо?
А ми втікаєм від людей і від хули.
А ми втікаєм від циганок віщих
І зовсім не чекаєм похвали.
А ми втікаємо. Від щастя чи нещастя?
Не знаєм і приблизної мети.
А щастя усміхається нечасто,
Його треба чекати й берегти.
Обоє чисті, мов безхмарне небо,
Жага у лівім боці під плечем.
А ми втікаємо самі від себе.
А кажуть, що від себе не втечеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292513
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.11.2011
автор: Вільховий