Колесо котилось через диво-поле,
Через материнську найсвятішу долю,
Через всю планету, через океани,
У долоні теплі до рідної мами!
Постаріють скоро мамині долоні,
Посивіють скроні, найрідніші скроні,
Десь до серця мами вкралася тривога -
Повертай до дому, дальня дорога!
Повернись дорого через купу років,
Повернись до дому за мільйони кроків.
Всі шляхи на світі повернуть до хати,
Де на нас чекають любі мама й тато!
Запахущі вишні до воріт схилились
Ви разом з батьками ночами молились,
Стільки проводжали, стільки визирали,
Пелюстками юність мою колисали.
Покотилось далі колесо у поле,
Через мою душу, через мою долю.
Через все на світі слід глибокий мітить,
Де з гніздечка свого вилітають діти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292267
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2011
автор: без псевдоніму