Знову світяться зорі над нами,
Шлях Чумацький просториться вдаль,
Ми зустрілись, як падав з неба
Зоряний дощ на твердий асфальт.
Може й ти зіркою впала
І скупалась в моїй душі,
А можливо ти просто намріялась,
Чи наснилась мені вночі.
Серце прагне кохання і ласки,
Де до щастя знайти ключі?
Скільки слів тих сказати треба,
Щоб діткнулась душа душі?
Сон минув, як веселка, негадано,
День постукав в моє вікно,
Він радів і сміявся несказанно,
Зазирав в наших душ полотно.
Знову світяться зорі над нами,
Шлях Чумацький просториться вдаль,
Срібним видивом ти віддалилася,
Потяг мрій вже розхлюпує жаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292184
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.11.2011
автор: Зеновій Винничук