Московська осінь
Душу морозить -
Москва давно вже
Не вірить в сльози.
Слова-зітхання
По телефону;
І розумієш:
Як воно - вдома!
Короткі фрази,
Довгі мовчання -
Це запізнілі
Серця зізнання.
Часом почуєш
Куці новини -
І думки знову
Летять в Україну.
Як би побачити
Очі знайомі -
От тільки завтра -
Ще невідоме.
Московська осінь -
Сніг та тумани -
Не залікує
Душевні рани...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292163
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2011
автор: Андрій Мигорович