Я спала ніжно, ніжно…
Прокинулась під ранок.
За склом так дивно, сніжно.
Мохнатий весь світанок.
Засипало незгоди.
Завіяло розлуки.
Не хочу знов свободи…
Відчути б рідні руки.
Тонкі і довгі пальці,
Як шовк для губ рум’яних.
Бліді, як труп на гальці.
Дурні, як шепіт п’яних.
Ніжніше не буває.
Немає кращих рухів.
Нікого тут немає,
Та є відбитки духів…
Я спала ніжно, ніжно.
Тебе у снах зустріла.
За склом так дивно, сніжно.
І я цього хотіла…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292046
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2011
автор: С. Мабуть Ні...