Зламала

Зламала  зуб,  вівсяний  пряник…
Це  ти  купив  мені  до  чаю.
Налий  води,  іржавий  краник…
Та  змін  давно  не  помічаю.
Всі  будні  повз…  і  я  одна
Долаю  відстань  до  порогу.
По  сходах  вниз,  моя  вина,
Бо  не  спіткнутись  мала  змогу.
Хапаю  пальцями  білет.
Зупинка,  люди,  мідний  дріт.
Знайомий  голос  і  жакет.
Це  ти…  не  ти…  сказав  «привіт».
Нехай  я  знаю,  я  не  та…
«Ну  де  ж  ця  клята  запальничка».
Я  хочу  диму  на  вуста.
Я  не  хвилююсь  просто  звичка.
Проникнусь  подихом  весни.
Невдалий  день  для  сновидінь.
Ці  очі  дивні,  це  вони…
Та  я  піду,  чекати  лінь…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292045
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2011
автор: С. Мабуть Ні...