Розум вертає до реальності, а серце тихо благає.. «до нього, до нього». І, ніби, всі крапки давно розставлені над «і», але серце, немов, відмовляється це збагнути. Воно вже не кричить, а тихо шепоче.. Дивна шутка життя. Любилось, боліло, але любилось. А потім все те ж, але без «лю».. хотілось лізти на стінку, битись руками в нікуди і в ніщо.. щоб стало легше, стало радісно на долю секунди. Біль став кулею, що застрягла у скроні. Він не давав забути про себе. Забувався в моменти пірнання з головою в роботу. Безцінний час. Щасливі години…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291993
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2011
автор: Ксю...