Ми підемо, де жита покоси,
Місяць сріблом накреслив стежки,
Пахнуть м'ятою милої коси,
З неба сяють щасливі зірки.
Передзвоном ріка відізвалась,
Шелеснув вітерець у полях,
У коханої серце-пташина,
Грає усміх на щирих вустах.
Ми підемо, де жита покоси.
Там, де місяць посріблив стежки,
У коханої лагідні коси,
Їхній запах на довгі роки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291942
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2011
автор: Зеновій Винничук