Ми йдемо і не стикнуться наші погляди,
А осіннє листя опада…
У тумані бродять наші постаті,
А зійтись їм не дано ніяк!
Є у осені цієї щось від вічності.
Може, відчай чи чиясь печаль…
А твої безжурні очі малахітові
Споглядають на небесну даль…
Я уже давно змирилась з долею.
Просто по щоці моїй сльоза…
Не зустрілися в тумані наші постаті
А янтарна осінь все мина…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291827
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2011
автор: Нелогічна а*