(зб. "Подвійне дихання")
Навіть на вістрі дня
навіть в каміннім місті
посеред скляних блисків
м’які замшеві профілі
пальці флакони ніжності
пливу сухою вулицею
мов горло мерлого пророка
вітаючи минаючих
котрим простягаю приязно
очі
Поселився б – О Незнайомко
у зморшці малій
як в господі
«Під оком сумним»
вигин забрав в мене всіх
не встигнуть бути друзями
залишиться здивований колір погляду
долонь скалічена повітрям
І щирість моя неторкана
й велика така
що зробить можна з неї
трищогловий цирк
й фантову лотерею
із виграшними квитками
А от ім’я моєї ніжності:
чутлива шия віолончелі
струмок волосся на щоці.
Czułość
Zbigniew Herbert (zb. "Podwójny oddech")
Nawet na ostrzu dnia
nawet w kaniennym mieście
pośrodku szklannych blasków
miękkie zamszowe profile
palce flakony czułości
Płynę ulicą wyschłą
jak gardło zmarłego proroka
pozdrawiając mijanych
do których przyjaźnie wyciągam
oczy
Zamieszkałbym – O Nieznajoma
w małej zmarszce
jak w gospodzie
„Pod smutnym okiem”
Zakręt zabrał mi wszystkich
nie zdązą być przyjaciółmi
zostanie zdziwiony kolor spojrzenia
dłoń skaleczona o powietrze
I moja serdeczność bez ujścia
tak wielka
że można z niej zrobić
trójmacztowy cyrk
i loterje fantową
w której wszystkie losy
są pełne
A oto imię mej czułości:
Dotkliwa szyja wiolonczeli
strumyczek własów na policzkach
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291781
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 09.11.2011
автор: manko