Одної матері мужі!
Як є, одного всі коріння!
Яке ви сієте насіння?
Гострити – на братів! – ножі?
Ви, осоружні, балачки
Вести вдяглися в спіднички!
Ви в божий день сліпі, як сови!
То й що, що в брата інша мова?
Язик зміїний треба мати,
Щоб так отрутою плескати:
«Моя – велична! Іншій – зась!
Моїй – хвала! А іншу – в грязь!»
Химера це! Із глини ноги!
Не буде прощі вам від Бога!
Величні мови – до одної!
Всі – від народної любові!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291719
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.11.2011
автор: Михайло Нізовцов