Рушір

Глибоко  серед  гір,
В  незнаній  стороні,
Лежить  село  Рушір
У  всій  своїй  красі.

Тут  Мегура  гора
І  Рор'янець  ріка,
Місцева  дітвора,
То  сама  чемнота.

Колись  був  страшний  бій
За  волю,  за  народ,
У  кожній  хаті  цій
Вкраїнський  патріот.

Серед  лісів  краси,
Де  водоспаду  гук,
"Смерічки"  корпуси
Гостинно  стрінуть  тут.

В  лісах  сосна  і  бук,
Олені,  кабани,
Не  стрінете  навкруг
Ви  кращої  краси.

Рушірочки-дівчата
Вродливі,  працьовиті,
А  хлопці-легіні
Найкращі  в  цілім  світі.

Церковці  дзвін  гуде,
Молитись  закликає,
Хай  кожен,  люди,  з  вас
За  Вуглюка*  згадає.

Був  щирий  чоловік,
Приємний,  добрий,  скромний,
Знав,  що  в  людини  вік
Тут,  на  Землі,  недовгий.

Під  церкву  землю  дав,
Ще  й  кошти  на  будову,
За  душу  свою  дбав,
За  рід,  село,  Вкраїну.

Глибоко  серед  гір,
В  незнаній  стороні,
Лежить  село  Рушір
У  всій  своїй  красі.

*Вуглюк,  Вуглюків  -  прізьвисько  по-сільському,  справжнє  прізвище  та  ім'я  -  Кушнірчук  Микола,  син  Семена.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291575
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2011
автор: Зеновій Винничук