Летять у прірву стомлені літа
І аритмічно серце стукає від болю,
Давно в житті вже доленька не та,
Її ти вибрав сам, вона завжди з тобою.
Вже солов’ї по вечорах мовчать
І серце не співає більш романсів,
Лелеки з дітками до хати не летять,
Життя тобі вже не дає більш шансів.
Ти, друже, схаменись і рук не опускай,
І не шукай розради у спиртному…
Життя складне, удар життя тримай,
Щоб не лишитися у старості самому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291549
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2011
автор: Віталій Назарук