Людина має крила
й не літає.
Не хоче глянути на світ
із висоти.
Побачити все те,
про що не знає.
вона нікуди
не бажає йти.
Нічого від життя
їй не потрібно.
Ні простору довільного,
ні меж.
Їй тільки грошей
і багатства,
ну ще і слави,
цього теж.
Закрила душу,
щоб нічо не чути,
не бачити нічого
й не відчути
всього багатства,
що нам дає життя.
Бере взамін
страждання, біль нещастя.
Та що ж,
сам вправі кожен обирати
до клану чийого
йому пристати.
Де буде жити
чи просто існувати.
Тут кожен сам
вже вправі обирати.
Людина має крила
й не літає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291531
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2011
автор: Fagotyst