Марення

Залишається  лиш  вечір  для  своєї  мрії,
Розмальовує  на  тілі  ніч  чиїсь  бажання
Подихом  гріха,  як  думка  у  повії...
Вільним  стане  тіло,  вмить  згора  зітхання.

Чи  той  дивний  світ  що  так  мене  лякає,
Чи  замерзлий  океан  моїх  сліпих  думок,
Що  так  сигаретний  дим  захоплено  вдихаю,
Й  дивлюсь  на  вогонь    заплаканих  свічок!

А  душа  свята  танцює,  так  танцює  порно!
Музику  цілує,  з  нею  спить  і  любить,
Роздізляє  спокій:  білий,  сірий,  чорний...
Чи  то  так  від  смутку  ту  свідомість  нудить.

Може,  й  не  від  смутку,  то  лише  абсент!
Роздирає  вічне  щастя  на  вульгарні  мрії...
Подаруйте  мені  віри  хоч  один  процент,
Що  він  закохався  в  мою  безнадію!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291504
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2011
автор: Оле Чка